Селезінка у людини: де знаходиться, фото та основні функції

Селезінка — це внутрішньо виділене жовто-червоне тіло, розташоване в лівому верхньому куті черевної порожнини. Вона є одним з найважливіших органів в системі кровообігу людини, тому її правильна робота важлива для забезпечення належного функціонування всього організму.

Фото селезінки

Тут може бути фото селезінки.

Селезінка має кілька основних функцій в організмі людини. По-перше, вона є важливим органом імунної системи, де здійснюється синтез антитіл та боротьба зі шкідливими мікроорганізмами. По-друге, селезінка фільтрує кров, видаляючи з неї старі та пошкоджені червоні кров’яні клітини. Цим самим, вона допомагає підтримувати оптимальний склад крові та функціонування організму. Селезінка також здатна зберігати певну кількість крові, що може використовуватися в разі потреби, наприклад, під час крововтрати або травми.

Розташування та розмір селезінки може варіюватися у кожної людини, але в середньому вона знаходиться в лівій верхній частині черевної порожнини, під діафрагмою і трохи під ребрами. Селезінка не є великим органом, в її розмірі можна порівняти з великим курячим яйцем.

Місцезнаходження селезінки у людини

Селезінка є одним з найбільших органів в людському тілі і розташовується в лівій верхній частині черевної порожнини, за діафрагмою. Вона займає місце в підвивідному просторі, частково захищена ваковинами правого і лівого легеня.

Селезінка має довгу овальну форму і розміщена у вертикальній площині. Розміри селезінки можуть коливатися від особи до особи. Зазвичай її довжина складає 11-13 см, ширина – 7-8 см, а товщина – 3-4 см. Вага селезінки у дорослого однакова для обох статей і становить приблизно 150-200 грамів.

Точне місцезнаходження селезінки в організмі можна описати наступним чином: вона розташована в лівій верхній квадранті черевної порожнини. Селезінка прилягає до задньої стінки лівої половини діафрагми та м’яза грудної стінки. З боків орган частково прилягає до лівого легеня та вимикається за межі нижнього реберного краю. Верхній полюс селезінки підходить до верхнєї поверхні жовчного міхура, а нижній полюс – до верхньої поверхні лівої нирки.

Орган зазвичай знаходиться на рівні 9-й або 10-й грудної хребці. Хоча селезінка розташована під діафрагмою, або невеликим відрізком від неї. Іноді, внаслідок зміни місцезнаходження черепахи чи повороту корпусу органа через його м’якість і гнучкість, селезінку можна легко відчути, натиснувши на лівий бічний м’яз черевної стінки.

Топографічне розташування селезінки в організмі

Селезінка розташовується в порожнині живота зліва, нижче діафрагми. Вона знаходиться між шостим і десятим ребром, в районі лівого підребер’я.

Ультразвукове дослідження дозволяє точно визначити розташування селезінки в організмі. Зазвичай її верхній край має контакт з ободовим краєм лівої нирки, а нижній край з сіткою кишечника. З латерального боку вона прилягає до стінки живота.

У медицині термін топографічне розташування означає положення органу з урахуванням його зв’язків з іншими структурами. Так, селезінка знаходиться зліва від шлунку, під лівим краєм міжребер’я, поряд з трепангіальною плацентою, лівою ниркою та хвостатою залозою шийки жовчного міхура.

Крім того, селезінка лежить біля підшлункової залози, яка розташована в лівій нижній частині черевної порожнини. Це дозволяє їй спільно виконувати функції з подальшою обробкою харчових речовин.

Топографічне розташування селезінки в організмі є важливим для діагностики різних захворювань даного органу. Розташування селезінки може змінюватися у деяких патологічних умовах, таких як селезінковий варіант положення, деформації або розширення селезінки.

Фото селезінки та її зовнішній вигляд

Селезінка є важливим органом в системі лімфатичної та імунної системи людини. Вона розташована в лівому верхньому кутку черевної порожнини, безпосередньо за шлунком. Селезінка має вигляд подовженого овального органу з розміром приблизно 12-15 см у довжину та 6-8 см у ширину.

Зовнішній вигляд селезінки дещо нагадує велику рожеву капусту. Вона має м’яку текстуру та гладку поверхню. Селезінка покрита тонкою капсулою, яка захищає її від пошкоджень.

При детальному розгляді, можна помітити, що селезінка складається з двох основних частин: кортикальної та мозкової. Кортикальна частина має темно-червоний колір та розташована ззовні, а мозкова частина має світлочервоний колір і знаходиться ближче до центру органу.

Селезінка містить багато кровоносних судин, які входять із селезінкової артерії та виходять через селезінкову вenu. Ці судини мають важливу роль у функціонуванні селезінки та переносі поживних речовин та кисню.

Помітною рисою селезінки є наявність багатофункціональних клітин, таких як лімфоцити та макрофаги. Ці клітини виконують важливу завдання імунній системі шляхом виявлення та боротьби з інфекціями та іншими шкідливими речовинами.

Фотографії селезінки можуть надати більш детальне уявлення про її зовнішній вигляд та структуру. Дослідження селезінки важливо для розуміння функцій органу та діагностики різних захворювань, що пов’язані з ним.

Основні функції селезінки у людини

Селезінка – це орган лімфоїдної системи людини, який знаходиться в лівій верхній частині черевної порожнини, за животом.

Основні функції селезінки у людини:

• Фільтрація крові: селезінка фільтрує кров, видаляючи з неї остаточні клітини, старі чи пошкоджені еритроцити, а також інфіковані чи вищезгадані бактерією клітини.
• Синтез кровопластичних клітин: селезінка є місцем, де утворюються нові клітини крові, зокрема лейкоцити та тромбоцити. Важливою функцією селезінки є регуляція кількості цих клітин в організмі.
• Зберігання крові: селезінка може зберігати до 450 мл крові, яку можна випустити в кровоток у разі потреби – наприклад, при крововиливі або підвищеному фізичному навантаженні.
• Імунітет: селезінка має велику кількість лімфоїдних тканин, в яких утворюються лімфоцити – клітини імунної системи організму. Вони беруть участь у боротьбі з інфекціями та захисті від патогенних мікроорганізмів.

Загалом, селезінка є важливим органом, який забезпечує нормальне функціонування імунної системи та регулює склад крові. Її відхилення можуть викликати різні захворювання та порушення у організмі людини.